Монетарна трансформація

Щоб швидко ввести читача в курс справи, я використовую післявоєнну хронологію фінансової системи Рассела Нап’єра.

1. 1944-1971 роки: Бреттон-Вудська система

Країни фіксували обмінні курси своїх валют до долара, який, зі свого боку, був прив’язаний до золота за ставкою $35 за унцію.

2. 1971-1994 роки: «нафтодолар»

Президент США Річард Ніксон відмовився від золотого стандарту, дозволивши долару вільно торгуватися проти інших валют. Одночасно з цим він уклав угоду з експортерами нафти з Перської затоки (включно з Саудівською Аравією), щоб вони продавали сировину в доларах, а виручку вкладали в американські фінансові активи. Деякі джерела стверджують, що США навмисно підвищили ціни на нафту через ці країни, щоб прив’язати до неї нову валютну структуру.

3. 1994-2024 роки: «нафтоюань»

Китай значно девальвував юань щодо долара, щоб боротися з інфляцією, запобігти краху банківської системи і стимулювати експорт. Решта «азіатських тигрів» — Тайвань, Південна Корея, Малайзія та інші — розпочали політику меркантилізму через експорт дешевих товарів до США і включення у світову економіку мільярда низькооплачуваних робітників. У результаті вони змогли накопичити доларові резерви для купівлі нафти і високоякісних товарів, а інфляція в країнах Заходу сповільнилася.

4. 2024 — ?: новий порядок

Я поки що не можу дати назву системі, яка формується зараз. Однак обрання Трампа стане каталізатором глобальних змін. Він готовий піти на радикальні заходи, щоб реалізувати свою ідею відновлення Америки і це може закінчити еру «нафтоюаня».

Ключові риси майбутньої системи — зростання пропозиції фіатних валют і посилення фінансових репресій. Це неминуче, оскільки ні США, ні ЄС, ні Китай, ні Японія не хочуть скорочувати свої борги і приводити системи до стійкої рівноваги. Далі я поясню, як цілі Трампа позначаться на кожному з великих економічних блоків.

Правда Трампа

За нинішньої системи «нафтоюаня» США мусять підтримувати дефіцит бюджету та торговельного балансу, що призвело до деіндустріалізації та фінансіалізації американської економіки. Через це рівень життя середньостатистичного американського білого чоловіка, заради якого нібито існує Pax Americana, суттєво знизився порівняно з 1970-ми.

Сьогодні ці люди повільно знищують себе алкоголем і медикаментами, і саме на них орієнтований Трамп. Він розмовляє з цією аудиторією мовою, яку ніхто інший не наважується використовувати, обіцяючи повернути в США промисловість і дати цим людям нову мету в житті.

Серед американців також є група мілітаристів, яка підтримує військову міць країни, але незадоволена її нинішнім станом. Відчуття мілітаристської зверхності США будується на міфі про перемогу в Другій Світовій, однак згодом воно поступово руйнувалося — нічия в Кореї, поразка у В’єтнамі, відхід з Афганістану. Американська армія переконливо досягає успіху тільки в конфліктах проти слабких країн третього світу, використовуючи дорогі високотехнологічні системи озброєння.

Успіх у війні безпосередньо залежить від індустріальної потужності країни, а американська економіка, з точки зору військової промисловості, — це просто «фугазі». Трамп переконаний у винятковості США і в необхідності відновлення військової могутності, і щоб досягти цього, необхідно повернути виробництво на територію країни. Для цього потрібні:

• ослаблення долара;
• податкові пільги та субсидії для локального виробництва;
• дерегуляція.

Ці кроки зроблять американське виробництво більш конкурентоспроможним порівняно з Китаєм, який останні три десятиліття дотримується політики стимулювання зростання.

У своєму есе «Чорне чи біле?» я згадував про «кількісне пом’якшення для бідних» як механізм фінансування реіндустріалізації.

Ймовірно, висунутий Дональдом Трампом на посаду міністра фінансів США Скотт Бессент використовуватиме саме цей підхід. Однак це потребує часу, а новому президенту потрібні потрібні швидкі результати, щоб показати виборцям прогрес у перший рік. Тому одним із першочергових завдань стане девальвація долара.

Стратегічний біткоїн-резерв

Трамп і Бессент неодноразово заявляли про необхідність послабити долар, щоб досягти економічних цілей для Америки. Але проти чого має бути девальвований долар і коли це має статися?

Основні глобальні експортери після США — це Китай (юань), Європейський Союз (євро), Велика Британія (фунт) і Японія (єна). Щоб компанії почали переміщати виробництво назад у Сполучені Штати, долар має ослабнути щодо всіх цих валют. При цьому Трамп не заперечує проти того, щоб китайські виробники відкривали заводи в США, якщо вони виробляють товари для місцевого ринку. Головне, щоб американці купували речі, зроблені на американських фабриках.

Координовані валютні угоди — це пережиток 1980-х. Сьогодні США не настільки сильні в економічному і військовому сенсі, щоб диктувати іншим країнам обмінні курси. Бессент може спробувати використати дипломатію для досягнення потрібних результатів, але це займе час. Є швидший спосіб.

Протягом усієї історії людства реальною валютою світової торгівлі вважалося золото. США володіють найбільшим державним запасом золота — 8 133 тонни, яке оцінюють у $42,22 за унцію — це фіксована вартість після відмови від золотого стандарту, і вона набагато нижча за ринкову (приблизно $2600 на момент написання матеріалу).

Якщо Бессент переконає Конгрес переглянути цю оцінку, фактично девальвуючи долар відносно золота, Міністерство фінансів зможе отримати свіжі гроші на оплату витрат. Зростання офіційної вартості золота на $3 824 за унцію змогло б додати на баланс Казначейства $1 трлн. Якщо підняти оцінку хоча б до рівня поточної ринкової вартості металу, це дасть змогу надрукувати близько $700 млрд.

Що вища нова ціна золота, то більше доларів можна «створити з повітря». Таким чином США зможуть послабити національну валюту без необхідності узгоджувати дії з іншими країнами.

Чи можуть найбільші експортери спробувати девальвувати свої валюти ще сильніше? Теоретично — так, але оскільки долар є єдиною світовою резервною валютою, такі спроби призведуть до гіперінфляції в цих країнах. Це особливо небезпечно для регіонів, які не мають повного самозабезпечення продовольством та енергоносіями, оскільки там гіперінфляція може спричинити заворушення і призвести до зміни влади.

Як сильно потрібно послабити долар, щоб реіндустріалізувати економіку США? Сильно. На місці Бессента я б пішов ва-банк і встановив нову ціну золота в діапазоні $10 000-20 000 за унцію. Деякі аналітики стверджують, що якщо повернутися до співвідношення золота до зобов’язань Федеральної резервної системи (ФРС), якого дотримувалися до 1980-х років, то його вартість має зрости в 14 разів — до $40 000 за унцію.

Але як девальвація долара через золото вплине на біткоїн? Багато прихильників криптовалют фокусуються на ідеї створення Стратегічного біткоїн-резерву (Bitcoin Strategic Reserve, BSR). Наприклад, сенаторка Синтія Ламміс запропонувала законопроєкт, який передбачає щорічну купівлю 200 000 BTC протягом п’яти років, що фінансується за рахунок збільшення вартості золота на балансі Казначейства.

Логіка ухвалення BSR така сама, як і з золотими резервами: країна, яка володіє більшою частиною пропозиції біткоїна, забезпечить свою фінансову перевагу в цифрову епоху.

Однак навіть якщо США не сформують BSR, це не вплине на мій прогноз для криптовалют. Девальвація долара через золото створить надлишок ліквідності, яка неминуче шукатиме застосування в реальних товарах, послугах і фінансових активах. А історичний досвід показує, що ціна біткоїна зростає швидше за глобальну пропозицію долара завдяки його обмеженій емісії та падючій оборотній пропозиції.

Швидка і значна девальвація долара — це найімовірніший перший крок для досягнення економічних цілей Трампа. З огляду на те, що у нього є тільки один рік, щоб продемонструвати результати, я думаю, це станеться в перші 100 днів після інавгурації.

Китай

У президента Китаю Сі Цзіньпіна два основні завдання — забезпечити робочі місця для безробітних молодих людей з вищою освітою і зупинити падіння цін на нерухомість. Я докладно описував ці процеси у своєму есе «Вперед, біткоїн».

«Правда Трампа» ускладнює їхнє рішення, оскільки США також націлені повернути високооплачувані робочі місця і збільшити інвестиції у виробничі потужності.

Я вважаю, що у відповідь Китай неминуче почне масштабне стимулювання економіки через кількісне пом’якшення (QE). Це збільшить пропозицію юаня і дасть змогу послабити його по відношенню до інших валют. Якщо Сі Цзіньпін зможе зробити це швидше, ніж Бессент, то в короткостроковій перспективі КНР отримає перевагу за рахунок стимулювання експорту і сильніші позиції в майбутніх переговорах зі США щодо нової світової грошової політики.

Разом з тим, ослаблення юаня і зростання його пропозиції призведе до відтоку капіталу через Гонконг і Макао, що відбувається вже зараз.

Поки ці канали відкриті, багаті китайські інвестори переводитимуть юані в долари і використовуватимуть їх для купівлі біткоїна та інших криптоактивів. Однак у середньостроковій перспективі, ключове питання полягає в тому, чи збереже уряд ці можливості для виведення коштів з країни.

Якщо влада вважатиме, що підтримка криптовалют зміцнить позиції Китаю, то гонконзькі біткоїн-ETF зможуть швидко накопичити значні кошти і забезпечити ще один драйвер для зростання біткоїна.

Японія

Японія, на відміну від Китаю, має набагато менше можливостей для маневру. Хоч би як пишалися японські політики своєю культурою та історією, вони все ще сильно залежать від США. Після Другої світової війни країна відновилася завдяки доларовим кредитам і безмитному доступу до американського споживчого ринку. Саме ця підтримка дозволила Японії стати другою найбільшою економікою світу до 1990-х років.

Однак у 2024 році фінансові дисбаланси між США та Японією досягли небезпечного рівня. Країна стала найбільшим утримувачем американських казначейських облігацій, а Банк Японії останніми роками проводить агресивну політику кількісного пом’якшення і контролю кривої прибутковості (YCC), що призвело до вкрай слабкого курсу єни по відношенню до долара. Я говорив про важливість цього обмінного курсу долар-єна в есе: Shikata Ga Nai і «Віднесені привидами».

Трамп і Бессент ясно дають зрозуміти, що долар має ослабнути щодо єни. І, на відміну від Китаю, який може вести переговори на рівних, Японія буде змушена підкоритися вказівкам зі США. Однак зміцнення єни означає необхідність підвищення процентних ставок Банком Японії, що спричинить низку наслідків.

Зростання прибутковості державних облігацій (JGB)

Вищі ставки зроблять японські облігації привабливішими для місцевих інвесторів, що призведе до продажу іноземних активів, тобто американських акцій та облігацій, і обміну доларів назад в ієну.

Проблеми для BOJ

Зниження цін на JGB негативно позначиться на балансі Банку Японії, який є найбільшим власником цих активів. Втрати посиляться і за рахунок падіння вартості утримуваних банком облігацій США, які будуть активно продаватися японськими інвесторами. Крім того, BOJ доведеться виплачувати вищі відсотки за банківськими резервами. Зрештою вся японська фінансова система зіткнеться з проблемами через різке підвищення вартості запозичень.

З огляду на геополітичну значущість Японії як союзника США в Тихоокеанському регіоні, Трамп зацікавлений у запобіганні фінансового краху країни. Можливий механізм — валютні свопи між Міністерством фінансів США і Банком Японії.

Це дасть змогу згладити наслідки продажу японцями американських активів, а також сповільнити згортання гігантського керрі-трейду між країнами, але для цього буде потрібно надрукувати трильйони доларів.

Зростання доларової ліквідності, необхідної для підтримки Японії, стане додатковим каталізатором для крипторинку.

Європейський союз

Європейські еліти продовжують слідувати американській політиці навіть всупереч власним інтересам. Замість інтеграції з іншими країнами Євразії для забезпечення себе дешевими енергоносіями і товарами, ЄС друкує гроші для підтримки «зеленої» енергетики і купівлі дорогого американського озброєння.

Німеччина і Франція, два основних двигуни економіки ЄС, зазнають значних труднощів через високі ціни на енергію та відтік капіталу, спричинений неефективністю європейських активів. Саме тому у 2024 році лідери ЄС, такі як Енріко Летта, Маріо Драгі та Еммануель Макрон, побічно або прямо говорять про необхідність обмежити свободу переміщення коштів.

Так, Летта вказує на «неефективність» використання приватних заощаджень громадян ЄС (близько €33 трлн), зокрема, через їх використання для фінансування американської економіки. На його думку, перенаправлення цих коштів у місцеві економіки допомогло б досягти стратегічних цілей Європейського союзу.

Макрон, серед іншого, заявив про необхідність перегляду правил Базель III, що дозволить банкам скуповувати боргові державні зобов’язання без обмежень, а урядам — друкувати гроші для фінансування цих покупок. Це призведе до ще більшого знецінення європейської валюти щодо реальних активів, включно із золотом і біткоїном.

Європейські інвестори, розуміючи перспективи фінансової репресії, почнуть шукати шляхи виведення і захисту заощаджень, зокрема і через криптовалюти. Однак регулятори ЄС можуть зробити кроки, щоб заблокувати доступ до цифрових активів, посиливши контроль над рухом капіталу, включно з обмеженням переліку інструментів, у які можуть інвестувати банки та пенсійні фонди.

Ці кроки будуть продиктовані «правдою Трампа»: якщо США послаблює долар і стимулює власну економіку, Європа буде змушена вживати заходів, щоб не втратити свою конкурентоспроможність. Але замість реальних реформ європейські еліти обирають шлях фінансового придушення і «грошового принтера».

Для громадян Європи це тривожний сигнал. Ті, хто не встигне вивести капітал з євро в більш стійкі активи, стануть заручниками девальвації. Для тих, хто бажає захистити свої заощадження, єдиним рішенням стане купівля і самостійне зберігання біткоїна.

Terminal of Truth

У світлі перерахованих вище обставин криптовалюти, особливо біткоїн, стають своєрідним «терміналом правди». Вони відображають не тільки стрімке падіння довіри до традиційних фінансових систем, а й реакцію ринку на прискорення емісії грошей у найбільших світових економіках.

Перемога Трампа на виборах стала провісником збільшення фіатної пропозиції. Зростання біткоїна після виборів — лише початок цієї динаміки. Основні економічні блоки світу — США, Китай, Японія та ЄС — уже адаптуються до нових умов, вдаючись до знецінення валют і фінансових репресій. Усе це в кінцевому підсумку підживлюватиме зростання крипторинку.

Проте, я не кажу про лінійне зростання. Найближчими місяцями, найімовірніше, на тлі інавгурації Трампа 20 січня 2025 року, можливе різке падіння цін. Це пов’язано із завищеними очікуваннями інвесторів, які вважають, що новоспечений президент США зможе швидко реалізувати свої економічні обіцянки. Однак у реальності політичні обмеження і складність реформ сповільнять процес.

Моя стратегія проста: фіксувати прибуток перед можливим обвалом на початку 2025 року і викуповувати позиції на нижчих рівнях протягом першої половини року. Звичайно, ринок непередбачуваний, і є ймовірність, що корекції не буде, і ціни продовжать зростання. У такому разі я готовий визнати помилку і знову увійти в ринок, дотримуючись бичачого тренду.